«Жінка має право!» – саме це гасло відображає становище жінок в Україні щодо їх повноцінних прав та свобод та недаремно звучить у назві конференції, організованої Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві. Не дивлячись на те, що у 1980 р. Україною була ратифікована Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, а у 2005 р. Верховна Рада ухвалила Закон “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, у нас досі спостерігається стереотипне відношення до жінок та їхніх ролей. Тому й гендерну рівність досі не вдається повноцінно реалізувати. Сьогодні наша країна посідає 65-те місце зі 149 країн світу у дослідженні Індексу гендерного розриву. За 12 років Україна досягнула в подоланні розриву в економічній сфері 5,6 % і політичній 5,7 %. Але щоб досягнути паритетної участі жінок і чоловіків у політиці, залишається ще 89,3 %. Поруч із сотнею чоловіків у парламенті працює лише 14 жінок. Зі 100 міністрів 87 осіб — чоловіки, 13 осіб — жінки. Що стосується ринку праці, на кожні 100 чоловіків припадає лише 83 жінки. А на кожні 100 доларів доходу чоловіків жінки зароблять лише 63,1 долара.
Така статистика спонукає до змін. Тому я, як соціально-політичний експерт та Голова Всеукраїнського Жіночого Руху «Жінки за зміни» не просто взяла участь у конференції «Жінка має право!», де розповіла про права жінок. Я закликаю кожну жінку звільнитися від дискримінаційних кайданів! Саме завдяки проведенню таких заходів це стає більш можливим. За словами Kateryna Levchenko – урядова уповноважена з питань гендерної політики,подібні заходи регулярно проводяться у різних міжнародних організаціях, у Раді Європи, в ООН з метою захистити права жінок.
Очільник столичної юстиції Станіслав Куценко під час конференції розповів про досягнення на шляху до встановлення гендерної рівності та дотримання прав жінок. У квітні 2017 р. Кабінетом Міністрів України було схвалено концепцію Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року.
Та все ж таки нам є над чим працювати. Ісландія – єдина країна, де показник індексу забезпечення рівності становить 87,8%. Чи реально нам наблизитися до такого ж проценту? На перший погляд, здається, не можливо. Але це тільки якщо не докладати зусиль. Маючи активну позицію, ми зможемо більш привернути увагу української влади до цієї проблеми, а це дасть поштовх до реальних масштабних змін!” – ділиться Інна Василівна коментарем на сторінці Facebook.
Posted on May 5, 2018